Хочемо ми цього чи ні - комп'ютер міцно увійшов у наше життя. І майбутнє - за ним. Озираючись на своїх сусідів, що вже купили персональний комп'ютер, ми все частіше ставимо собі питання: “Можливо настав той час, що і нам потрібно купити його дитині? ”. Багато питань
Найчастіше батьків турбує негативний вплив комп'ютера на зір і його шкідливі випромінювання. Крім того, багато хто чув про хакерів - фанатів, повністю занурених в комп'ютерний світ, спілкуванню з яким вони віддають перевагу над всіма останніми видами комунікації. Дорослі, природно, заклопотані, чи не станеться це і з їхнім дитям?
У дитини вже з раннього віку, як тільки вона починає розуміти цінність спілкування з однолітками, з'являється бажання проявити себе і в роботі з комп'ютером. Малюку хочеться творити, створювати щось своїми руками, будувати свій світ - і щоб ніхто не заважав йому, не читав нотацій. З людьми цього добитися нелегко. А з комп’ютером?
Порівняємо дві ситуації:
Перша - дитина за комп'ютером. Вона сидить вдома, не бігає, не стрибає, не розкидає іграшки, не малює олівцями і фломастерами де потрапило. Дитя поглинене настільки, що навіть не пристає до дорослих. Можливо, займається уроками (за навчальними програмами) або просто з користю розважається (за допомогою розвиваючих програм).
Друга - комп'ютера немає. Зате є маса проблем.
Усадити дитину за уроки, погуляти з нею. Потім чимось зайняти. Потім прибрати все, що вона порозкидала, або умовити її саму це зробити і так далі. При цьому витрачаються і нерви, і час - суцільний головний біль...
І багато батьків, купивши своєму дитятку персональний комп'ютер, з полегшенням переводять дух: цікавість “розумних машин” не порівняти ні з телевізором, ні з яким-небудь іншим заняттям. Але чи дійсно все так просто?
Які проблеми?
З одного боку, комп'ютер надає позитивний вплив на розвиток малюка. Коли він на “ти” з персональним комп'ютером, то сміливо вибирає стратегію поведінки або самонавчання.
C іншої сторони, звикнувши до віртуального світу, він може неадекватно сприймати світ реальний, оскільки йому простіше переходити від конкретних предметів, іграшок до образів, що формуються комп'ютерними засобами, ніж навпаки. Перехід до реальних речей тим важче, чим більше дитя захоплюється комп'ютерною грою. А це, у свою чергу, може призвести до негативних змін в розвитку його особистості: малюк замикається в собі, формується аутизм. При вирішенні дуже складних завдань в динамічно змінних умовах у нього можуть загостритися невротичні риси, а при вираженій неурівноваженості - виникати хворобливі стани.
Спостереження показали, що у різних людей під впливом тривалих занять на комп'ютері відбуваються неоднакові зміни в психічному розвитку: в одних рівень інтелекту збільшується, а в інших – знижується.
Ось іще декілька позитивних наслідків - формування ділової мотивації, розвиток логічного, оперативного мислення, уміння прогнозувати. Крім того, комп'ютер надає великий набір образотворчих засобів: можна створювати не лише кольори, але і їх відтінки, легко стираючи непотрібне. А головне, можна експериментувати до безкінечності. Хочеш - створюй лінійний малюнок, а хочеш - комбінуй композицію з кольорових фігур або розфарбовуй готовий узор.
Сьогодні існує безліч захоплюючих розвиваючих ігрових програм, які враховують вік, індивідуальні можливості і схильності дитини, сприяють формуванню у неї абстрактного мислення. Вони дають можливість міняти на свій розсуд стратегію вирішення, користуватися різними рівнями складності матеріалу та іншими видами комп'ютерної допомоги.
В принципі, як стверджують педагоги-програмісти, комп'ютерні навчальні системи забезпечують контроль і управління учбовим процесом, будуючи динамічну модель конкретного учня з врахуванням особливостей його мислення, пам'яті, сприйняття і розуміння тексту. Одночасно комп'ютер виробляє у юних користувачів такі якості, як акуратність, точність, раціональність, організованість.
Проте при тривалому користуванні комп'ютером ці позитивні якості можуть перерости в негативні: точність і акуратність в педантизм, негнучкість, залежність розумових процесів від розумної машини. У кожному конкретному випадку треба розглядувати, як співвідносяться можливості тієї або іншої програми з розвитком конкретної дитини, пам'ятаючи, що комп'ютер, надаючи всілякий матеріал для творчості, сам творити не може, як не може і навчити творити дитину.
Творчість - дар, властивий лише людині. Її неможливо перекласти формально-логічною мовою комп'ютера. Тому в того, хто працює виключно з комп'ютером, гнучкість інтелекту знижується, посилюється шаблонність мислення.
Станьте господарем штучного розуму
Сам по собі комп'ютер не поганий і не хороший, і яким він в результаті стане, залежить від користувача, від його розумного відношення до машини. Неуцтво і безпечність дорослих небезпечні не лише для тілесного і психічного здоров'я дитини, але і для них самих. Саме вони насамперед стикаються з результатами своїх промахів у вихованні дітей; потім страждає вже і суспільство в цілому.
Орієнтовні питання для обговорення :
1. Що на вашу думку: книга чи комп’ютер є основним джерелом інформації в сучасному світі?
2. Чи однаково важлива роль книги і комп’ютера в духовному розвитку людини?
3. Як ви гадаєте, у майбутньому друкована книга залишиться чи її замінить комп’ютер?
4. Чи можна бути освіченою людиною, якщо не знаєш комп’ютера?
5. Чи можна бути сучасною людиною, якщо не читаєш книг?
6. Чи потрібна бібліотека в майбутньому?
7. Чи припускаєте ви виникнення нових носіїв інформації, які колись витіснять комп’ютер?
